ЖІНКА – КВІТКА,
що залишиться у пам’яті Ярової
Життя людини сповнене світлих моментів і несподіваних випробувань. Саме такою була доля Валентини Олексіївни БОЙКО з Ярової — жінки, яка пройшла крізь труднощі, але завжди знаходила сили дарувати тепло й красу іншим.
Рано залишившись без батьків, вона не зламалася. Закінчила Краматорське ПТУ, здобула професію швачки — дитяче захоплення стало її життєвим шляхом. Улюблена справа приносила не лише задоволення, а й давала можливість поставити на ноги двох дітей — сина Артура та доньку Жанну.
Валентина Олексіївна жила разом із дітьми у батьківському домі, де з дитинства привчали малечу любити землю. Її подвір’я було справжнім квітковим раєм: від ранньої весни до пізньої осені воно майоріло різнокольоровими тюльпанами, айстрами, жоржинами, циніями, петуніями та чорнобривцями. Щедро ділилася саджанцями з сусідами, і навіть у часи війни її квіти залишалися символом життя та надії. З 2005 року Валентина Олексіївна працювала прибиральницею в Ярівській школі. Чесна, принципова, трудолюбива — вона стала прикладом для дітей і дорослих. Її ВІДЧЕлюбов до рослин передавалася школярам: разом вони засадили подвір’я школи квітами, перетворивши його на місце радості й краси.
9 вересня 2025 року стало трагічним днем для Ярової. Валентина Олексіївна була серед тих, хто загинув від ворожого вибуху. Її життя обірвалося несправедливо й боляче, але пам’ять про неї залишиться в серцях односельчан.
Вона була працьовитою жінкою, люблячою мамою, вправною швачкою, людиною з великим серцем. Її син служить у Збройних Силах України, донька працює за кордоном. А сама Валентина Олексіївна назавжди залишилася для нас жінкою-квіткою, яка подарувала світові красу й добро.
19 грудня 2025 року їй мало б виповнитися 69 років. Та для Ярової вона назавжди залишиться молодою душею, що розквітала разом із кожною весною.
Нагадаємо: Свідчення очевидців війни за незалежність України
