29 жовтня минулого року погода у Лимані була сонячною – бабине літо завершувалося. Ігор Володимирович Волошин, який проживав у будинку, на так званому Домі Комуні, вискочив з квартири нарубати дров. Тільки почав цюкати, як почув звук ракети, котра наближалася. Він мерщій побіг до укриття, але не встиг добігти, як пролунав страшної сили вибух. Ігор відчув, як кілька осколків пронизали його легені, око, ноги. Знепритомнів, а на нього ще обвалився балкон, котрий забив йому груди. Дружина викликала одразу “103”. Приїхали військові медики із Сіверська. Медики ЗСУ надали лиманцю першу медичну допомогу і відвезли спочатку у Лиманську лікарню, а потім у Слов’янськ, де йому надали більш кваліфіковану допомогу. На другий день його відправили у клініку до Дніпра. Там йому видалили осколок із правої легені (правда, один маленький залишився, бо лікарі вважають його безпечним для життя), Невеличкий осколок пошкодив “кришталик” правого ока і його теж видалили та замінили “кришталик”. Тепер зір у нього 100 %. Один осколок прошив наскрізь праву ногу, а на лівій кінцівці був сильно травмований гомілковий нерв. Волошин три місяці не міг спиратися на ліву ногу.
Всього видалили сім осколків і один ще залишився у правій легені. Після перебування у медичному Центрі ім. Мечнікова Ігор Володимирович розпочав реабілітаційний шлях, котрий триває вже рік. Лиманці добре знають І.В.Волошина, як передового машиніста тепловоза локомотивного депо, вольового спортсмена. Ось ця сила волі, здоровий спосіб життя і допомагають йому набиратися повноцінних сил. Щоранку півтори години прогулянки по набережній Дніпра, а у вечері – віджимання від “полу” на спортивному майданчику на кулаках: три підходи по 30 разів та три підходи по 10 разів вузьким, широким та середнім “хватом”. Потім присідання на одній лівій (хворій) нозі, тримаючись за поручень – 10 разів. В додачу ще тридцять підйомів ніг на перекладині для пресу. Вже навіть стометрівку пробігає, трішки кульгаючи на ліву ногу. Але він подолає і цей бар’єр, безумовно.
Лікарі кажуть Ігорю, що він народився “у сорочці”. Можливо і так. Але, знаючи цю людину, я можу з упевненістю сказати, що він має сильний характер і доб’ється свого, тобто обов’язково видужає.
А ще Ігор Володимирович щиро дякує за своє спасіння воїнів ЗСУ, лікарів і начальника Лиманської МВА О.В.Журавльова за всебічну надану щиру допомогу.
Олександр ПАСІЧНИК.
На знімку: І.В.Волошин.
