Айтівці з Краматорська спільно з американськими винахідниками працюють над створенням медичних апаратів для постраждалих внаслідок мінно-вибухових травм. Розробку зможуть використовувати бойові медики у шпиталях прифронтових міст.
Перші лабораторії створювали в школах Донеччини, зокрема в Лимані
Найуспішнішим проєктом компанії минулих років Сергій Гаков називає створення STEM- лабораторій у школах. До лютого 2022 року цю ініціативу краматорці реалізовували майже у 80 навчальних закладах країни.
Перші лабораторії створювали на рідній Донеччині, каже чоловік. Їх там було п’ятнадцять. Освітні STEM-класи підприємці також зробили для шкіл на Житомирщині, Волині, Хмельниччині, Луганщині в Херсоні, Києві та інших містах країни.
Від війни втратили бізнес та експорт
Після повномасштабного вторгнення краматорські винахідники врятували свій бізнес частково. Нині члени їхньої команди розпорошені по Україні, дехто служить у ЗСУ. 90% — це нові люди, розповідає Сергій Гаков.
“Важко. Ми багато втратили через війну. У нас був експорт на Тайвань. Ми робили 3D-деталі для американських стартапів, які займалися ракетними двигунами. У нас солідний портфель цікавих кейсів технологічних розробок».
Співпрацюють з американськими винахідниками, щоб зберегти кінцівки українських бійців
Нині компанія налагодила співпрацю з американським стартапом, який займається екстреною медициною. Виріб допоможе більш мобільно реагувати на поранення безпосередньо у прифронтових містах, а накладати його зможуть навіть фельдшери, каже айтівець.
“Наші американські партнери працюють з мінно-вибуховими травмами. Спільно ми розробляємо апарати, які дозволяють зберегти кінцівки. Це щось на зразок апарата Єлізарова, тільки розумного. Їх зможуть накладати навіть меншої кваліфікації медики, зокрема фельдшери в містах, які наближені до бойових дій.”
В ідеалі, додає він, щоб такі набори були в краматорській чи костянтинівській лікарнях на Донеччині. Однак, в американо-українських підходах є розбіжності, каже Гаков, — це питання ціни.
“В американців вони одноразові. З людини його знімають і — в смітник, бо його дезінфікувати, перебрати та налагодити ще раз — дорожче, аніж купити новий. Але ми — як країна — не можемо собі такого дозволити. Наші лікарі, кажуть: апарати цікаві, але зробіть їх нам з інших матеріалів, що не передбачають значної термообробки.”
Над цим, за словами Сергія Гакова, вони зараз працюють.
“У нас задум такий — обладнання має бути легке, зручне, просте у використанні. За принципом: дістав, відкрив, начепив, закріпив — усе продумано так, щоб можливі помилки недосвідченого медика звести до мінімуму. Наприклад, у разі недостатності рук чи при стресовій ситуації — це ж військова медицина».
Нагадаємо, уряд компенсує роботодавцям витрати на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
