Нагадаємо: Російський наступ сповільнюється: переваги Путіна зникають
Періодичні та пульсуючі російські механізовані атаки в Україні, ймовірно, відображають поточну наступальну спроможність Росії, яка стикається з суттєвими матеріальними та людськими обмеженнями. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
Обмежені Можливості для Масштабних Операцій
Раніше ISW зазначав, що російським військам важко проводити одночасні масштабні наступальні операції, проте вони часто здійснюють атаки “імпульсами” на різних ділянках фронту. Протягом усього літа російські сили проводили періодичні механізовані штурми на Лиманському, Часів’ярському та Авдіївському напрямках у Донецькій області. Останнім часом атаки активізувалися на заході та південному заході від Донецька.
Російські військові, зокрема, перекинули частини 90-ї танкової дивізії Центрального військового округу (ЦВО) з Авдіївки на південний захід від Донецька. Це, на думку аналітиків ISW, свідчить про зміну пріоритетів російського командування через відсутність тактичних досягнень в районі Авдіївки.
Перегляд Цілей та Тактики
З початку війни російські війська планували захопити решту територій Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Однак після надходження військової допомоги США Україні в квітні 2024 року ці плани були переглянуті. Аналітики ISW прогнозують, що російські сили зосередять додаткові механізовані сили на заході Донецької області, намагаючись досягти хоча б обмежених територіальних успіхів.
Російське командування може представити ці обмежені тактичні наступи як великі перемоги, зокрема, перерізання траси Вугледар-Костянтинівка, намагаючись таким чином підняти моральний дух населення.
Довгострокові Наслідки для Російської Армії
Готовність російського командування погодитися на значні втрати бронетехніки без проведення масштабних наступальних операцій обтяжить російську армію в довгостроковій перспективі. Хоча для проведення періодичних штурмів техніки наразі вистачає, питання, чи мають окупанти достатні резерви для проведення одночасних масштабних операцій, залишається відкритим.
Російські сили, зважаючи на обмежені запаси радянської зброї та обладнання, у найближчі роки стикаються з перспективою виснаження своїх ресурсів. Готовність продовжувати обмежені тактичні досягнення в обмін на значні втрати бронетехніки стане все більш витратною.
Висновок
Наступальна спроможність Росії, яка здійснює періодичні та пульсуючі механізовані атаки, піддається серйозним матеріальним та людським обмеженням. Незважаючи на можливі тактичні досягнення, довгострокові перспективи російської армії залишаються невизначеними через втрати техніки та обмежені резерви.
