Російські війська на Лиманському напрямку дедалі частіше вдаються до атак із використанням так званих антитепловізійних плащів і пончо. Проте, за словами українських військових, ця «невидимість» працює хіба що для самих окупантів.
Про особливості таких штурмів в ефірі Армія TV розповів начальник відділення комунікацій 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Максим Білоусов.
За його словами, механізовані штурми трапляються нечасто — раз на місяць або й рідше, зазвичай у дощову погоду. Проте навіть вони закінчуються однаково — важкою втратою техніки.
«По-перше, вони і загрузнути можуть якраз під час дощу, а по-друге, дистанційне мінування теж ніхто не скасовував. Так само можуть просто „роззутися“ під час маршу. І, звісно, коли дощ закінчується, дрони вже починають активно працювати. І ми, і суміжні підрозділи одразу бачимо таких ось “пересуванців”, яких потім знищуємо», — пояснив Білоусов.
Найчастіше ж росіяни атакують малими піхотними групами. При цьому багато військових намагаються приховатися під антидроновими плащами, навіть вдень і на відкритій місцевості. Для українських операторів дронів це виглядає вкрай абсурдно.
«Коли такий чорний квадрат Малевича — це дуже добре видно. Незрозуміло, на що вони сподіваються, коли використовують антидронові плащі вдень. Поговорити з такими персонажами не було можливості — їх завжди знищують», — зазначив військовий.
Він порівняв віру окупантів у «чарівні» плащі з сюжетом роману Стівена Кінга «Під куполом»:
«У Стівена Кінга є роман „Під куполом“. І один з героїв каже, що це, мабуть, держава створила купол, а інший каже: „ні, бо воно працює“. Якраз це й у росіян. Вони думають, що воно працює і повинно їх захищати».
Нагадаємо: Дві тактики ворога на Лиманському напрямку: штурми та спроби інфільтрації
