Прес-клуб «Ми з України» – ініціатива Національної спілки журналістів України з покращення доступу українців до важливої інформації шляхом підтримки місцевих газет для деокупованих і прифронтових територій.
Сотні тисяч пошкоджених і знищених домогосподарств! Із такими викликами, з якими зіткнулася Україна, досі ніхто не стикався ані в Європі, ані у світі, наголошує віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) Олександр Кубраков. З огляду на актуальність теми для мешканців деокупованих та прифронтових регіонів, інформаційна служба Національної спілки журналістів України підготувала матеріал, який пропонує місцевим медіа на територіях, наближених до передової.
Що відбудовуватимуть, а що – ні
За підрахунками Світового банку, на відновлення зруйнованого вже зараз потрібно понад 400 мільярдів доларів. Понад 5 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами, при цьому більшість із них – із тривалим (понад 6 місяців) терміном переміщення.
– Ми маємо два великі завдання: повернення українців додому і відновлення економіки, – зазначає заступниця міністра розвитку громад, території та інфраструктури України Олександра Азархіна. – Відбудова не має сенсу, якщо немає робочих місць. І навпаки. Позитивний приклад – Тростянецька громада на Сумщині, де після деокупації регіону запрацювала фабрика, яка виготовляє солодощі на експорт. Як наслідок, населення в Тростянці на 98% відновилося. Інший позитивний приклад – один населений пункт, як не дивно, неподалік Донецька. Постійні обстріли. Але там є шахти, які працюють, а отже місто живе.
На жаль, як відзначають у Мінвідновленні, є й інші приклади: деякі міста в Україні відбудовувати немає жодного сенсу. В минуле відійдуть населені пункти, в яких не можна буде створити робочі місця – через замінування території, велику кількість будівельного сміття внаслідок обстрілів, брак населення, відсутність інфраструктури абощо.
Одним із несприятливих чинників є наближеність до російського кордону. Всі міжнародні інституції, коли йдеться про інвестиційні та відновні проєкти в Україні, ставлять обмеження: до кордону з Росією має бути не ближче, ніж 30, а то й 70 кілометрів.
– Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, інші інституції тяжіють до інвестицій у тилові регіони. Всім зараз дуже подобається Бесарабія, нинішній «клондайк експорту», максимально віддалений від зони бойових дій, – сказала Олександра Азархіна.
У результаті війни неминучим буде перерозподіл населення: житло для людей будуватимуть насамперед у відносно безпечних регіонах. Крім того, зміниться і саме житло: воно буде обладнане сховищами, стане більш енергоефективним, безбар’єрим, збудованим із більш «здорових» матеріалів відповідно до європейських норм.
Міністерство звернулося до громад із проханням добре продумати свої можливості відновлення і на цій основі розробити плани. При цьому просять до роботи підходити розумно: приміром, якщо громада планує орієнтуватися на туризм, не варто шукати інвестицій у спорудження індустріальних парків. Якщо поруч фронт – не слід просити гроші на будівництво набережних. І, оскільки в Україні закрите небо, не потрібно поспішати з будівництвом аеропортів.
Щоб зробити розподіл коштів більш розумним, законодавці планують змінити підходи до розподілу коштів Державного фонду реконструкції і розвитку. Передбачається ухвалення закону, відповідно до якого гроші на ті чи ті проєкти виділятимуть не за «хотілками» депутатів, а відповідно до голосування людей в «Дії». Авторів законопроєкту не лякає те, що більшість коштів при такому розкладі можуть забрати великі міста, де буде більше учасників голосування, адже і раніше кошти ДФРР розподілялися залежно від кількості населення в громаді. А щоб при виконанні програм не виникало корупції, буде створено відкриту цифрову систему контролю за виконанням програм DREAM, яка міститиме геть усю документацію по цих програмах.
Як виділятимуть кошти на відбудову і нове житло
«Ми одночасно і воюємо, і будуємо», – кажуть у Мінвідновленні. Це викликає численні складнощі в роботі державних органів і місцевого самоврядування; однак, на переконання представників влади, такі складнощі не є непереборними, адже на допомогу приходять цифрові інструменти.
Люди, які внаслідок війни втратили житло, або житло яких пошкоджене, можуть скористатися програмою «єВідновлення». Передусім треба офіційно повідомити про свої втрати. Зробити це можна або через «Дію», або звернувшись у ЦНАП або до нотаріуса. Якщо про пошкодження повідомляли раніше, робити це повторно не потрібно.
– ЦНАПи, центри соціального захисту, державні реєстратори мають стати «точками входу» для збору заявок на отримання компенсації, – каже голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. – Ми також розглядаємо можливість створення мобільних центрів соціального захисту, які зможуть виїжджати в села, де відбулися руйнування, і збирати заяви на компенсацію. Бо є такі населені пункти, де немає інтернету, ЦНАПи зруйновані…
Подавши заявку, слід відкрити спеціалізований рахунок програми «єВідновлення» в одному з банків-учасників цієї програми – так, як це робили з «ковідною тисячею». Відтак у «Дії» подається заява на отримання грошової допомоги. За деякий час заявника відвідає спеціально створена комісія місцевої ради, щоб зафіксувати масштаби пошкодження. Програма, орієнтуючись на затверджені Кабміном ціни, обрахує суму компенсації, яку буде перераховано на цільовий рахунок. Із цього рахунку можна буди придбати будматеріали і оплатити відновлювальні роботи. Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт не може бути більший, ніж 200 тис. грн.
– Нам треба буде відповідати громадянам на складні питання – чому компенсація буде здійснюватися саме по такій формулі, а не по іншій? (При виплаті не враховуватимуться втрати, пов’язані з розкішшю, – Ред.) Бо люди хочуть отримати все і одразу. Але це неможливо, бо, по-перше, йде війна, а, по-друге, необхідно допомогти людям закрити свої базові потреби – отримати або відремонтувати житло, – каже віцепрем’єр-міністр з відновлення України, очільник Мінвідновлення Олександр Кубраков.
Якщо житло визнають повністю зруйнованим, буде виготовлено «житловий сертифікат», який можна буде обміняти на нове житло в будь-якому населеному пункті або (якщо зруйнований приватний будинок) отримати кошти на його відбудову. Як наголосила Олександра Азархіна, людина має право отримати компенсацію навіть якщо її місто ще не деокуповане, проте є супутникові знімки, що підтверджують знищення житла, і документ від міськради.
Розв’язати проблеми одразу всіх постраждалих можливості немає. Тому визначено пріоритетні категорії на компенсацію – це учасники бойових дій, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та яким не надано статус учасника бойових дій, багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп.
Як боротимуться з корупцією
За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача, інструментами подолання корупції є підвищення рівня освіченості держслужовців, мінімізація людського чинника (оцифрувати все, що можна оцифрувати), формування простих і прозорих правових норм.
Натомість, від складних «антикорупційних» процедур доведеться відмовитися. Адже воєнний час змушує спрощувати процес закупівель, робити його більш швидким.
– Тому правила закупівель ми вирішили зорієнтувати не так на боротьбу з порушниками, як на допомогу тим, хто хоче працювати чесно, – каже заступниця міністра економіки Надія Бігун. – Бо, як показала практика, ті, хто хоче їх обійти, все одно обходять, зате для нормальних людей виникають зайві проблеми.
Боротьбі з корупцією найкраще сприяє нульова толерантність до неї. Громадськість має й далі уважно слідкувати за тим, що чиновники купують за державні кошти. Бо навіть під час війни, навіть на Донбасі є спроби закупляти для міських чиновників машини бізнес-класу, виділяти кошти на «озеленення» і на дорогі таблички для кабінетів.
На переконання Постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Яко Сільє, важливо насамперед те, щоб суспільство поділяло цілі, які ставить перед собою уряд. А єдиний спосіб запобігти недовірі – це високий рівень прозорості.
– Люди підтримують те, в що самі залучені, – переконаний пан Сільє. – Якщо їхні голоси чують, вони вірять у цей процес. Тому важливо забезпечити відкритість комунікацій.
Матеріал підготовлено за матеріалами тренінгу «Відновлюємо Україну разом», який провело для ЗМІ Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
Фото: Мінвідновлення
