Росія, яка десятиліттями використовувала дезінформацію для прикриття своїх злочинів, зіткнулася з новим викликом. Трагедія рейсу 8243 авіакомпанії “Азербайджанські авіалінії” оголила слабкі місця її пропагандистської машини. Як повідомляє видання The Telegraph, причиною катастрофи, що забрала життя 38 осіб, став удар російської зенітної ракети “Панцир С-1” і ймовірна відмова російських авіадиспетчерів надати можливість екстреної посадки.
Стара схема, нові провали
Росія відреагувала на трагедію звичним арсеналом дезінформації. Президент Володимир Путін не вибачився за “інцидент у повітряному просторі Росії” під час розмови з азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим. Натомість російські ЗМІ поширюють версії, які відводять увагу від реальних причин катастрофи. Серед них – поломка двигуна, зіткнення зі зграєю птахів і навіть атака українського БПЛА.
Ця стратегія нагадує дії Кремля після збиття рейсу MH17 у 2014 році, коли російська ракета “Бук” вразила літак Malaysia Airlines над окупованою територією України. Тоді Росія успішно поляризувала міжнародну думку, звинувачуючи Україну і розповсюджуючи численні теорії змови.
Азербайджан вимагає відповідей
Сьогодні ситуація змінилася. Азербайджан вимагає від Росії офіційних вибачень і компенсацій. Депутат парламенту Расім Мусабеков публічно закликав Кремль взяти на себе відповідальність за трагедію. Місцеві медіа активно критикують Москву, що свідчить про зниження впливу російської пропаганди в регіоні.
Міжнародна довіра під загрозою
Відмова Кремля взяти на себе відповідальність підірвала довіру до безпеки російського повітряного простору. Крім того, нездатність захистити президента Сирії Башара Асада від атак лише посилює сумніви у спроможності Росії бути надійним союзником.
У регіонах, де Москва прагне зберегти свій вплив, таких як Кавказ, Молдова чи Африка, її дезінформаційна машина починає давати збої. Це створює можливість для Заходу активізувати боротьбу з російською пропагандою, використовуючи нові підходи для зміцнення міжнародної довіри.
Час для дій
Тріщини в системі російської дезінформації стають дедалі помітнішими. Захід отримав унікальний шанс посилити свої зусилля у протидії пропаганді Кремля, адже міжнародна спільнота вже не готова беззастережно вірити російським фейкам.
Нагадаємо: Падіння режиму Асада: що означає втеча сирійського диктатора до Москви
