Українські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) можуть чинити спротив новому загрозливому поколінню керованих авіабомб (КАБ), які тепер досягають дальності близько 200 км. Про можливості й обмеження цих систем у інтерв’ю проєкту «Межа» розповів начальник відділення інформаційно-аналітичного забезпечення 69-го центру Сергій Мельник.
За словами фахівця, росіяни на КАБах використовують 16-канальні CRPA-антени — модулі, що мають захищати супутникову навігацію від впливу РЕБ. Через це відвести такі боєприпаси помилковим сигналом стає складніше, а для ефективного глушіння навігації потрібна одночасна робота великої кількості засобів. «Щоб подавити навігацію на цих бомбах потрібно одночасно задіяти мінімум 17 засобів РЕБ з певним алгоритмом. Коли йдеться про масовану атаку, то мають бути задіяні сотні засобів. Загалом протидіяти КАБам навіть у таких умовах можливо, але для цього потрібна хороша координація», — пояснив Мельник.
Водночас експерт наголошує на технологічних обмеженнях: повністю «повернути» КАБ на 180 градусів або свідомо скерувати її в безпечну зону нині неможливо, отже загроза великого вибуху залишається. «Зокрема, їх не можна збити з маршруту на 180 градусів, щоб “розвернути та пустити в Росію”. Також немає технічних можливостей свідомо відвести КАБ в безпечне місце, тому все ж загроза вибуху кількатонних бомб зберігається. Успішним подавленням КАБу, за його словами, є вибух на окупованих територіях, коли він не перелітає лінію зіткнення».
Аналогічні підходи застосовуються і щодо безпілотників-камікадзе. РЕБ не гарантує повної заборони польотів — «ми не можемо створити тотально безпольотну зону» — але дозволяє вводити в оману наведення «Шахедів», змушуючи їх відхилятися від цілі. «Ми не можемо створити тотально безпольотну зону, адже у “Шахедів” є альтернативні способи навігації. Але ми можемо обманути його так, що він полетить в інше місце, думаючи що його ціль саме там». Для цього створюється «суцільна смуга перешкод», яка на підльоті до великих міст накопичує помилку навігації і не дає безпілотнику чітко визначити позицію.
Про вплив РЕБ на високошвидкісні ракети МіГ-типу «Кинджал» Мельник сказав коротко, вказавши на вразливість цих ракет до електронного впливу, але утримався від розкриття деталей: «Це дуже швидка ракета, і від того дуже чутлива до впливу РЕБ. Але більше казати не можу». Така стриманість — звична практика при обговоренні технічних можливостей, що мають оперативне значення.
Окрема тема — захист тилових об’єктів і навчальних центрів. Мельник підтвердив, що розвідники-дрони «Орлани» інколи підлітають до полігонів, але системи попередження дозволяють заздалегідь сповістити підрозділи і дати час на заходи безпеки: «Військовим навіть не потрібно дивитись постійно у монітор – йому просто приходить сповіщення на телефон у випадку загрози. Чому вони не завжди це роблять – окреме питання». Водночас технічні обмеження залишаються — розвідники можуть заходити «в режимі радіомовчання, на наднизьких висотах, у відносно “сліпих” зонах», що ускладнює їх виявлення. Після кожного інциденту службові розслідування мають з’ясувати причини проникнення.
Нагадаємо: КАБи та “Шахеди”: Росія модернізує зброю і тактику — загроза для України зростає
