Правитель Росії Володимир Путін вперше заявив про готовність до обмеженого припинення вогню, що стосуватиметься лише ударів по енергетичній інфраструктурі. Утім, він категорично відмовився від масштабнішого 30-денного перемир’я, яке запропонували США та Україна, що означає продовження атак на цивільні об’єкти, міста та порти. Про це йдеться в аналізі The New York Times.
Перемир’я під умовами Кремля
Під час двогодинної телефонної розмови Путін і Трамп обговорили можливість взаємного припинення атак на енергетичну інфраструктуру, що Білий дім розглядає як перший крок до миру.
Якщо ця домовленість дійсно запрацює, це стане першим випадком взаємного утримання від атак за три роки повномасштабної війни. Водночас у США не всі переконані у щирості намірів Москви.
“Путін, ймовірно, затягує процес, погоджуючись лише на мінімальні кроки, аби виглядати залученим до мирних переговорів, але при цьому зберігати перевагу на полі бою”, — зазначають джерела в адміністрації США.
Таке обмежене припинення вогню вигідне не лише Україні, яка вже неодноразово ставала об’єктом масованих атак на свою енергосистему, а й самій Росії. Останні місяці Україна завдавала ударів по нафтових і газових об’єктах у глибокому тилу Росії, що загрожує важливим джерелам доходів Кремля.
Реакція Києва: готовність до перемир’я, але без поступок
Президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність Києва до припинення ударів по енергетичних об’єктах, але наголосив, що Україна не залишиться осторонь, якщо Росія порушить угоду.
“Росія повинна припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі, але в разі порушення цього Україна буде змушена реагувати”, — заявив Зеленський.
Він також підкреслив, що Москва фактично відхилила пропозицію про повне припинення вогню, а російські атаки тривають, зокрема, нещодавнє бомбардування лікарні в Сумах.
Трамп незадоволений результатами переговорів
Згідно з коментарями військового оглядача Дениса Поповича, перемовини між Трампом та Путіним не принесли очікуваних результатів для американського президента.
“Заяви Кремля зʼявилися першими по хронології. По-друге, вони були більш конкретними. Було видно, що після завершення переговорів Трамп був не задоволений результатами. І це було видно по тому, що не відбулося пресконференції. Ми знаємо, що Трамп дуже любить виходити до журналістів. Але цього разу такого спілкування не було”, — зазначив Попович в ефірі “Radio NV”.
Хокей як дипломатія: чи пробила Росія міжнародну блокаду?
Однією з несподіваних тем перемовин стало проведення хокейного матчу між США та Росією.
“Було дуже багато чорного гумору щодо цього, але спорт – це та сфера, якій РФ приділяє велику увагу. Ми пам’ятаємо про ЧС з футболу, Олімпіаду в Сочі. А зараз – хокейний матч. Якщо підуть конкретні домовленості, це означатиме, що Росія пробила міжнародну блокаду у спортивному секторі. Адже після хокею можуть піти і футбол, і інші види спорту”, — зазначив Попович.
Нагадаємо: Перемир’я чи дипломатична гра? Підсумки розмови Трампа і Путіна
