Російське командування зосереджує зусилля не на стримуванні українських атак на Олександрівському напрямку, а на наступальних діях у районі Гуляйполя. Водночас навіть після перекидання підкріплень окупаційним військам не вдається досягти суттєвих результатів.
Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
За інформацією українського військового оглядача Костянтина Машовця, основні ресурси росіяни спрямували в зону відповідальності 5-ї загальновійськової армії, яка діє на захід від Гуляйполя. Натомість напрямок Олександрівки, де задіяні 29-та та 36-та армії РФ, отримує значно менше уваги, попри активні контратаки Сил оборони.
Аналітики зазначають, що українські удари на Олександрівському напрямку створюють ризики для російського угруповання, яке намагається просуватися у бік Оріхова. Втім, у Москві, ймовірно, не вважають цю загрозу достатньою для перегляду пріоритетів.
Попри концентрацію сил, російські війська за останні дні змогли просунутися лише незначно поблизу Гуляйполя. Водночас фіксуються окремі успіхи українських підрозділів у цьому районі.
Машовець повідомив, що для посилення 5-ї армії РФ були перекинуті підрозділи 40-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту, 39-ї та 38-ї мотострілецьких бригад. Натомість на Олександрівський напрямок спрямували значно обмежені сили, зокрема окремі підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти Балтійського флоту та 69-ї бригади прикриття.
Окремі спроби росіян контратакувати в районах Олександрограда та Січневого, а також утримувати позиції поблизу Воскресенки результатів не дали. Українські сили продовжують наступальні дії на ділянці Прилуки–Варварівка–Олександрівка.
Крім того, за даними ISW, Росія почала залучати стратегічні резерви, однак не на ключових напрямках у Донецькій області. Замість цього їх перекидають на Запорізький напрямок, зокрема в райони Гуляйполя та Оріхова, де 5-та і 58-ма армії РФ відчувають дефіцит сил.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що російське командування поставило завдання до кінця квітня 2026 року захопити Дружківку, Костянтинівку та Покровськ. Водночас аналітики оцінюють ці плани як нереалістичні: навіть попри певні успіхи навколо Покровська, взяття Дружківки та Костянтинівки у визначені строки виглядає малоймовірним.
В ISW підкреслюють, що українські контратаки на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках впливають на ситуацію і на інших ділянках фронту, зокрема поблизу Покровська та так званого “поясу фортець” на Донеччині.
Такі дії змушують російське командування розпорошувати ресурси та перекидати сили навіть із пріоритетних напрямків, що ускладнює реалізацію наступу в межах весняно-літньої кампанії 2026 року.
Аналітики наголошують, що навіть залучення стратегічних резервів поки не забезпечило Росії відчутних результатів. Більше того, Україна змусила противника використовувати ці сили далеко від головної мети — прориву укріпленої лінії оборони на Донбасі.
Нагадаємо: Переговори щодо завершення війни призупинені: триває лише гуманітарний напрям
