Захист трудових прав у воєнний час став темою онлайн-пресконференції Національної спілки журналістів та Федерації профспілок України
«Ми опікуємося тим, щоб навіть у такий складний час, як зараз, права й гарантії, передбачені Конституцією та законами України, зокрема, щодо трудового законодавства, були дотримані як роботодавцями, так і державою», – наголосив голова Федерації профспілок України Григорій Осовий під час пресконференції, яку ФПУ провела спільно з Національною спілкою журналістів України.
«Посилити соціальний захист працівників»
За словами Григорія Осового, динаміказмін, які відбуваються у сфері нормотворчої роботи, – колосальна. Торік фахівці ФПУ опрацювали 890 законопроєктів із різних сфер економіки праці, соціальної політики й соціального захисту.
– У рамках найближчого засідання обговорюватимемо одну з таких ініціатив – як посилити соціальний захист працівників, котрі зазнали поранень, отримали інвалідність під час виконання професійних обовʼязків або якщо їхні родини втратили годувальника, — пояснив Григорій Осовий,додавши, що Федерація на національному рівні прагне запобігати звуженню прав працівників, а за необхідності – розробляти й пропонувати свої альтернативні законодавчі ініціативи.
На питаннях дотримання законодавства про працю та захист працівників зупинився і заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.
Зокрема, він наголосив на залученні до процесу реформ європейських міжнародних стандартів і гарантій, оскільки високий рівень правової культури й вибір робочих місць визначатиме повернення наших громадян додому.
– Саме тому з перших днів війни ми сконцентрували величезні зусилля на підтриманні і збереженні соціального діалогу, адже майже жодна країна, що веде війну, процеси такого діалогу не зберігає, — сказав Олександр Шубін.
Вінподякував журналістам за увагу та інтерес до діяльності Федерації й зазначив: «У період війни важливими є згуртованість нації, відданість демократичним принципам правової держави, що нас відрізняє від країни-агресора».
На таких цінностях закцентував увагу й заступник голови ФПУ Василь Андреєв. Він додав, що безпека праці наразі є одним із напрямків нашої євроінтеграції. За його словами, Федерація зробила внесок у відновлення життя і здоров’я працівників не лише власними грошима, а й через великий запит до європейських партнерів.
– ФПУ прозвітувала про більше ніж 300 мільйонів гривень, які було надано всіма рівнями профспілок усім нашим членам. Зокрема, для переміщення гуманітарних вантажів, машин, турнікетів, бронежилетів і касок, — додав він.
Проблема: трудові відносини під час воєнного стану
Правові особливості у трудових відносинах під час воєнного стану, котрі мають розуміти керівники підприємств, у тому числі й засобів масової інформації, на тимчасово окупованих територіях, окреслив завідувач відділу правової експертизи Департаменту правового захисту Федерації профспілок України Георгій Селіванов.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначаються цим Законом.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 3 цього Закону у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Також, частиною першою статті 13 цього Закону передбачено, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
При цьому, особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця визначені статтею 7 зазначеного Закону.
Як бути з «колаборантами»?
Георгій Селіванов також розповів, чи може редакція звільнити журналістів, зокрема й колаборантів, які перебувають на окупованій території, без їхньої згоди.
– Відповідно до Конституції України, доки кримінальний злочин не доведений у суді, особа вважається невинуватою. Треба бути обережними в таких висновках, адже колаборація — це якраз кримінальний злочин. Сам факт перебування особи на окупованій території, згідно з законодавством, не дає підстави для розірвання з нею трудового договору за ініціативою роботодавця. Це можливо за умови, якщо журналіст не може виконувати свої трудові функції: відсутній на робочому місці більше 4 місяців і ніяк не виходить на звʼязок, – пояснив Георгій Селіванов.
Які є правила ведення трудової документації в умовах воєнного стану?
Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця визначені статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Так, згідно з частиною першою цієї статті у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Відповідно до частини другої вказаної статті у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
На який строк може бути надана відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану?
Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (30 днів), без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
На запитання «Чи має право власник підприємства не надавати працівнику відпустку?» пролунала чітка відповідь: ні, не має. Працівник має право оскаржити неправомірні дії (бездіяльність) роботодавця у встановленому законом порядку.
Учасниками пресконференції стали керівники профспілок, фахівці департаментів ФПУ, журналісти, керівники та власники медіа й студенти факультетів журналістики. Цей захід є внеском Національної спілки журналістів України до глобальної кампанії з захисту трудових прав журналістів, оголошеної Міжнародною федерацією журналістів.
За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, на конференцію, що відбулася 14 березня, зареєструвалася майже сотня редакцій з усіх регіонів України. Велика частка — це редактори з прифронтових і деокупованих територій.
Інформаційна служба НСЖУ
