Російські війська дедалі частіше застосовують тактику повторних ударів по місцях влучань — зокрема тоді, коли туди вже прибувають рятувальники. У відповідь Державна служба з надзвичайних ситуацій переглянула алгоритми дій, аби мінімізувати ризики для особового складу.
Про це в ефірі Армія FM повідомив речник ДСНС Олександр Хорунжий.
З початку повномасштабного вторгнення підрозділи служби здійснили понад 255 тисяч виїздів на місця обстрілів та врятували більш як 7200 людей. Окрім цього, рятувальники ліквідували понад 33 тисячі пожеж, спричинених російськими атаками.
Однією з головних небезпек залишаються так звані «подвійні удари». За цією тактикою противник спершу атакує цивільні об’єкти, а згодом завдає повторного удару, коли на місце вже прибули екстрені служби. У зв’язку з цим ДСНС запровадила нові підходи: перед початком робіт проводиться розвідка, оцінюється ситуація та здійснюється моніторинг повітряного простору.
Завдяки цим змінам вдалося зменшити кількість поранених серед рятувальників.
Паралельно служба розширює свої можливості. Зокрема, створено посилені інженерні підрозділи для розбору завалів, а також служби енерго- та теплогенерації, які залучаються під час атак на енергетичну інфраструктуру.
Суттєво зросла роль піротехнічних підрозділів — їхню чисельність збільшили приблизно вчетверо. Вони працюють із вибухонебезпечними предметами, якими російські війська масово забруднюють території.
Активно залучають і кінологічні розрахунки. Наразі близько 80 таких груп виконують пошук людей під завалами, виявляють вибухівку та допомагають знаходити загиблих. Найчастіше їх застосовують у прифронтових районах.
Окрему увагу приділяють психологічній підтримці постраждалих. Рятувальники працюють із людьми одразу після обстрілів, а також зустрічають евакуйованих, допомагаючи їм впоратися з пережитим.
У своїй роботі ДСНС активно використовує сучасні технології. Безпілотники дають змогу оперативно оцінювати масштаби руйнувань і виявляти небезпечні зони, тоді як наземні роботизовані комплекси застосовують у місцях із підвищеним ризиком повторних ударів або детонації.
Попри високі ризики, професія рятувальника набуває популярності — зростає кількість охочих навчатися у профільних закладах. Наразі майже п’ята частина особового складу служби — жінки.
Сьогодні підрозділи ДСНС працюють у зонах, де ще не встиг розсіятися дим після обстрілів — і де загроза повторного удару залишається постійною.
Нагадаємо: Ціною життя: ДСНС зазнала критичних втрат після російських ударів
