21 листопада Росія вперше застосувала балістичну ракету “Орєшник” по Україні, вдаривши по Дніпру. Відтоді повітряні тривоги час від часу оголошуються через загрозу нового удару. Експерти аналізують, наскільки серйозною є ця небезпека та як розпізнати реальність повторних атак.
Розгортання комплексу під контролем
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, зазначає, що за діями Росії, зокрема на полігоні Капустин Яр в Астраханській області, ведеться постійне спостереження. Це дозволяє вчасно реагувати на підготовку до можливих атак.
“Як тільки там відбувається певна активність, оголошується одразу повітряна тривога, щоб попередити про можливі виклики. Але останнім часом це були фактично демонстраційні дії з боку Росії: імітаційні пуски без реальних атак”, — пояснює експерт.
Психологічний вплив і маркери загрози
Військовий експерт Владислав Селезньов звертає увагу на дії посольства США як ключовий маркер реальної загрози.
“Тільки-но посольство оголосить про тимчасове закриття установи, як це було під час попередньої атаки “Орєшником”, тоді дійсно є привід хвилюватися. Наразі ж росіяни проводять тренування, щоб чинити психологічний тиск”, — вважає Селезньов.
Алгоритми взаємодії між РФ і США
Селезньов також нагадав про існування механізмів сповіщення між Москвою та Вашингтоном щодо балістичних пусків.
“Щоб не сталося “прикрої несподіванки”, коли Вашингтон, сприймаючи такі ракетні пуски як безпосередню загрозу власній нацбезпеці, може вгатити всім наявним ядерним потенціалом по території РФ. Тому існує певний алгоритм сповіщень між РФ та США щодо таких дій та приготування до них”, — пояснює він.
Нагадаємо: “Орєшнік”: що стоїть за заявами Путіна про “новітню” ракету
