Чотири роки повномасштабного вторгнення не змінили стратегічних намірів Москви стосовно України. Російське керівництво, як і раніше, орієнтується на реалізацію первинних цілей, навіть попри величезні втрати та затяжний характер бойових дій.
Про це йдеться у матеріалі The Independent із посиланням на оцінки професора Скотта Лукаса, який підготував аналітику спільно зі Стефаном Вольфом, Тетяною Маляренко та Марком Веббером.
За словами експертів, Володимир Путін не погодиться на мирну угоду, якщо вона не передбачатиме повного контролю над Донецькою областю, демілітаризації решти території України без дієвих гарантій безпеки та усунення чинної влади на чолі з Володимиром Зеленським. Будь-який інший варіант означатиме для Кремля фактичне визнання провалу масштабного геополітичного задуму — повернення України до сфери впливу Москви, що вже обійшовся Росії приблизно у 1,3 мільйона втрат.
“Кремль не прийме менше, ніж захоплення всього стратегічно важливого Донецького регіону, залишення решти країни без ефективних гарантій безпеки та падіння уряду Зеленського. Путін не може прийняти менше, бо це буде провалом його проєкту за ціною 1,3 мільйона втрат і далі”, — заявив Лукас.
Аналітики звертають увагу, що нині лінія фронту фактично стабілізувалася: суттєвих змін позицій немає, а російські атаки переважно зводяться до виснажливих піхотних штурмів без стратегічного прориву. Водночас Україна, попри масштабні удари по енергетичній інфраструктурі, контролює більше території, ніж у червні 2022 року, та демонструє стійкість суспільства.
На думку авторів матеріалу, Кремль дедалі більше розраховує не на військовий перелом, а на політичні інструменти впливу. Зокрема, Москва може робити ставку на можливу зміну підходів Вашингтона у разі нової адміністрації Дональда Трампа. Передбачається використання транзакційної моделі відносин і залучення неформальних посередників, таких як Джаред Кушнер чи Стів Віткофф, із пропозиціями спільних економічних проєктів для США.
Втім, як зазначають експерти, Київ не демонструє готовності до капітуляційних кроків, а Путін не відмовляється від ідеї України як складової “Великої Росії”, яку він окреслював ще у своєму есе 2021 року. За оцінками аналітиків, війна входить у фазу затяжного виснаження, де жодна зі сторін поки не має чіткої перспективи швидкого завершення конфлікту.
Нагадаємо: Стратегічні цілі Кремля поза межами Донбасу: чому переговори не зупинять агресію РФ
