Евакуація поранених на фронті дедалі частіше відбувається без безпосередньої участі людей. У Збройних силах України наголошують: роботизовані платформи та підземні стабілізаційні пункти стають ключовими рішеннями для збереження життя військовослужбовців у надскладних умовах бойових дій.
Про це повідомив головнокомандувач ЗС України Олександр Сирський у Facebook за підсумками відеонаради.
“Сучасна війна суттєво ускладнила умови роботи військових медиків – “кіл-зона” на фронті може сягати понад 20 кілометрів, що робить традиційну евакуацію вкрай небезпечною. У цих умовах ЗСУ змушені швидко адаптуватися, поєднуючи організаційні та технологічні рішення. Збереження життя і здоров’я наших військових – безумовний пріоритет”, — наголосив Олександр Сирський.
Головнокомандувач підкреслив значення практичного досвіду бойових медиків, які першими надають допомогу пораненим безпосередньо на передовій. За його словами, саме цей досвід має поширюватися на всі підрозділи Сил оборони України.
Евакуаційні дрони та наземні платформи
Окрему увагу під час наради приділили застосуванню наземних роботизованих комплексів для евакуації поранених із переднього краю. У складних тактичних умовах такі безпілотні платформи дедалі частіше стають єдиним можливим засобом CASEVAC, дозволяючи доставити поранених до пунктів передачі медичним екіпажам.
“Умови сучасного поля бою такі, що безпілотні евакуаційні платформи інколи є єдиним способом врятувати пораненого”, — зазначив Сирський.
Найактивніше ці технологічні рішення застосовують на Покровському напрямку, де ситуація залишається особливо напруженою.
Підземні стабілізаційні пункти
Також на нараді заслухали доповідь 81-ї окремої бригади щодо облаштування підземних стабілізаційних пунктів. Йдеться про заздалегідь підготовлені та замасковані локації, які дозволяють медикам працювати в більш безпечних умовах навіть поблизу лінії фронту.
“Це ще одне ефективне рішення, продиктоване реаліями війни. Завчасно підготовлені, замасковані та добре обладнані підземні пункти дають медикам змогу працювати зосереджено й безпечно та збільшити шанси на порятунок поранених. Такий досвід потрібно масштабувати”, — додав головком.
Крім цього, учасники наради обговорили вдосконалення індивідуальних медичних аптечок, адже швидкість та правильність їх використання безпосередньо впливають на виживання поранених.
Олександр Сирський також підтримав напрацювання фахівців центру передового досвіду медичної служби 3-го армійського корпусу.
За результатами наради визначили ключові напрями роботи медичної служби ЗСУ на січень 2026 року. Серед пріоритетів — розвиток безпілотної евакуації, посилення взаємодії між підрозділами та розгортання мережі заглиблених стабілізаційних пунктів уздовж лінії фронту.
Нагадаємо: Наземні роботизовані комплекси змінюють тактику боїв на Лимансько-Борівському напрямку
