21 лютого – не просто дата в календарі. Це Міжнародний день рідної мови, день, коли ми з особливою шаною та вдячністю ставимося до мови, що єднає нас, дає нам силу та веде до Перемоги.
Історія цього дня сягає 1952 року, коли в Бангладеш (тоді Східний Пакистан) влада жорстоко придушила протест за право використовувати рідну бенгальську мову. З 1971 року цей день в країні відзначають як день пам’яті загиблих за мову, а з 2000 року – за пропозицією Бангладеш – він став Міжнародним днем рідної мови.
Чому це так важливо?
Мова – це не просто набір слів. Це душа народу, його історія, культура, самобутність. Без мови немає нації.
Українська мова має багату та складну історію. Її забороняли, витісняли з побуту, але український народ зумів зберегти свою мову, зробити її мелодійною, багатогранною та живою.
Сьогодні українська мова – це:
- Близько 256 тисяч слів.
- 7 відмінків іменників, один з яких – кличний.
- Найближча до білоруської, але з більшою спільністю з польською, чеською та словацькою.
- Мова, яка має перші згадки ще в 448 році.
- Мова, яка має безліч синонімів, зменшувальних форм, мальовничих виразів.
Українська мова – це мова Перемоги.
Сьогодні, коли українці борються за свою свободу та незалежність, мова стає потужною зброєю. Вона об’єднує людей, дає їм силу та веде до Перемоги.
Тож любімо, плекаймо та поважаймо свою рідну мову!
Нагадаємо: Борщ: українська класика та її ціна.
