Додому Новини Лиманщини

Залізничники Лиману – залізні люди

Нині нелегкий час настав для локомотивників, але їм не звикати до всіляких труднощів. Навіть війни. Звичайно, депо постраждало від рашистського терору. Але, як зазначив заступник начальника ТЧ–1 Сергій Миколайович Хандій, підприємство не стоїть «мертвим». Виробниче життя тут вирує. 

Зараз депо перебазовується частково і тимчасово у ТЧ–2 станції Слов’янськ. Тут діятимуть і вже частково діють цехи поточного огляду №2, №3 та поточного ремонту №1.

На залізничній ділянці Костянтинівка–Лозова діють три вантажних потяги, а також курсує пасажирський поїзд сполучення Краматорськ–Одеса. На них працюють 15 локомотивних бригад та машиніст–інструктор.

А ось ремонтують електровози, 20 слюсарів. 15 локомотивників на чолі з виконуючим обов’язки начальника локомотивного депо станції Лиман О.В. Ярошенком. «Консервують» виробничі підрозділи, котрі, так би мовити, залишились «живими».

Локомотивники лагодять дахи цехів, затуляють вікна від негоди. Запустили «Бригадний дім», де затопили котельню, котра на вугіллі. Також відновили подачу води до приміщення. Згодом тут перед поїздками відпочиватимуть машиністи зі своїми помічниками.

С.М. Хандій ще відомий на Лиманщині, як провідний волейболіст. Все своє спортивне життя він присвятив цій прекрасній грі. Виріс на стадіоні «Локомотив». Тож, в першу чергу після повернення зазирнув у бажане серцю спортивне містечко. Котре колись було, як яєчко.

Серце розривається від побаченого. Щойно зробили капітальний ремонт всім спортивним спорудам. А нині… волейбольна зала розтрощена вщент, як і борцівська та адміністративний корпус. Велика футбольна арена, котра вважалася однією з найкращих на Донецькій залізниці, вся утикана воронками від бомбових вибухів. Його творіння, тобто Сергія Хандія, – волейбольний майданчик теж у вирвах, бігова доріжка  також. Частково пошкоджений басейн та футзалівський критий майданчик. Дивом уціліли: сауна, зал атлетичної гімнастики, майданчик для міні-футболу зі штучним покриттям. 

Хандій каже, що коли їдеш по дорозі і не дивишся у боки, то начебто і війни не було. Тільки повернеш голову праворуч, чи ліворуч – жах. 

Одначе, перед локомотивниками поставлені конкретні завдання, котрі треба виконувати. Вони будуть здійсненні безперечно!