Чи думала чи гадала тендітна дівчинка з лиманської міської вулиці Одеська, що їй доведеться під скаженим вогнем ворога, витягувати з поля боя бійців перебитих осколками? Ризикуючи своїм життям, це тендітне творіння зі своєю медичною сумкою-подругою пірнала в окопи та повзла на поле брані, щоб врятувати українських вояків та надати їм першу необхідну медичну допомогу.
Катя народилася у Лимані
Жила по чарівній, квітучій та пахучій вишнями та яблуками вулиці Одеська. Добре вчилася у ЗОШ №3, закінчила успішно місцеве медичне училище за фахом медична сестра. Але у наше з вами життя увірвався скажений 2014 рік. Вона навіть не вагаючись одразу пішла служити до Збройних Сил України. Пройшла відповідний військовий вишкіл тактичної медицини під наглядом англійських та українських фахівців і одразу потрапила у гарячу точку на Луганщині. Тож, як кажуть, « з корабля на бал» потрапила, але це був не шикарний бал, а лютий бій.
… Катя під градом ворожих куль повзла до пораненого бійця, доповзла. Нарахувала у нього вісім осколочних поранень. Витягла зі своєї медичної сумки всі необхідні знеболюючі, перев’язочні медикаменти, заспокоїла хлопця і почала тягнути його до укриття. А боєць виявися здоровань. Тендітна Катюша з усіх сил його тягла і плакала, бо навколо вирував бій. Раптом вона відчула, як хтось підхопив міцними руками і її, і пораненого. Допоміг обом досягти рятівного окопу. Поки поралася з наданням медичної допомоги пораненому не звернула уваги на свого спасителя. Після цього випадку побратими дали Каті позивний «Відьма», бо ця тендітна жіночка не злякалася лютого ворога, а чим могла допомагала своїм братам по зброї.
Коли вже тяжкопораненого відправили до шпиталю, тоді лиманочка розгледіла своїми чарівними очима бійця, у якого на шевроні був відбитий позивний «Костян». Це був один із кращих кулеметників військового підрозділу – Костянтин Білоус. Їх погляди зустрілися і з тої миті вони вже сплелися в одне єдине – кохання. На війні, як на війні. І вибухи, і кулі, і поранення, і обов’язково любов, бо життя продовжується, не зупиняючись ні на мить.
Костянтин Білоус захищав Незалежність України на київському Майдані у 2013–14 роках. Потім пішов добровольцем до лав ЗСУ. Опанував військовий фах кулеметника і до цих пір знаходиться на передовій, сумлінно виконуючи свій святий обов’язок захисника Вітчизни. Разом з Катею вони захищали Троїцьке, Луганське, Авдіївку, Красногорівку, Мар’їнку. А у 2018 році вони одружилися на фронті. Було фронтове весілля, але на бойовому посту. Цього ж року народився їх улюблений синочок – Максимка, якому у нинішньому році вже п’ять рочків виповнюється.
Деякий час Катя була у декретній відпустці, а «Костян» – на «передку» біля Мар’їнки. 23 лютого минулого року Катя залишила дітей матері (у неї ще є дві старші донечки Ася та Оля), повернулася на військову службу – медичною сестрою у мінометний підрозділ, котрий був розташований у Слов’янську. Тут і зустріла війну. Згідно із законодавством військовослужбовці-матері, які мають трьох дітей, під час війни звільняються із лав ЗСУ. Тепер Катерина живе на Дніпропетровщині (батьківщини Костянтина) з діточками та мамою. А Костянтин захищає місто – фортецю Бахмут. Він бився і за Соледар.
Костя досвідчений кулеметник, а як відомо, у кулеметників на Бахмутському напрямку жодної секунди вільної немає. Тут він вже втретє був поранений. Правда, «бахмутське» поранення виявилося легким. Йому у Сіверську медики зробили все необхідне. До речі, серед них був і фельдшер «Швидкої допомоги» за позивним «Манюня» з Лиману. На жаль, Костя не встиг дізнатися ні його ім’я, ні прізвища, бо екіпаж «швидкої медичної карети» знову швидко поїхав на «передок» надавати кваліфіковану медичну допомогу нашим героїчним бійцям. А Костянтин встиг на кілька днів завітати до родини, обійняти своїх любих дівчат та синулю.
До речі, «Костян» перший раз – був важко поранений. Міна накрила його у бліндажу. Чисельні опіки, осколочні поранення. Пройшов реабілітацію і знову «на передок». Вдруге – серйозне осколочне поранення. Видужав і знову на фронт. У Бахмуті зазнав кульове влучення. І знову вже на передовій.
Кулеметник Костянтин Білоус удостоєний державних нагород
Він нагороджений «Сталевим Хрестом Нескорених» та орденами «За мужність». А кулеметники зараз на «передку», не замінимі бійці. Скільки він поклав під Бахмутом противників самому Богові тільки відомо. До речі, раз на бойову добу військове керівництво підрозділу дозволяє бійцям користуватися старлінком, щоб поспілкуватися з рідними. Тож Катя з Костею спілкуються щодня. «Костян» запевнив свою кохану дружину, що Бахмут ворогу не дістанеться. Дай Боже!
Не за довго до початку повномасштабної агресії з боку рф Білоуси придбали квартиру на Зеленому Клині. Здійснили капітальний ремонт, оздобили житло всім необхідним. Так ось, коли окупанти зайшли у мікрорайон Заводський, то відділення ворогів поселилося у квартирі нашого героїчного подружжя. Тікаючи з Лиману, вони винесли все із оселі Білоусів (меблі, побутову техніку, білизну…). Залишили тільки гори сміття та всілякого непотребу і бруду. Та внесли Білоусів у списки ворогів Лиманщини. Ось такі вони, йоли-пали, «визволителі». Одначе, для справжніх лиманців бойове подружжя Білоус знаходиться на, так би мовити, Героїчній Дошці Пошани Лиманської міської територіальної громади. Повага і шана вам, Катю і Костя!
Нині Катерина займається волонтерством
Для військового підрозділу «Костяна», нагадаю, який захищає місто – фортецю Бахмут, вона разом із людьми доброї волі назбирала коштів на придбання квадрокоптеру тавже відправила для використання у бойових – захисних цілях Костянтину та побратимам.
Особисто я вдруге спілкуюсь з родиною Білоус. Взимку 2022 року у дитячому садочку «Топольок» (ДНЗ №4, південна сторона, біля ЗОШ №4) мене запросили на зустріч з вихованцями дитячого садочку і бойовим подружжям. Тоді 3-5 річні дітки влаштували для наших героїв концерт, подарували бійцям свої малюночки, а батьки принесли для бійців-побратимів варення, смаколики. Ну, звичайно, і «Зоря» поїхала на передову. Мене, особисто, вразила щира любов цього подружжя до діточок, з якими вони брали участь у конкурсах, іграх і навіть співали з малечою. Приємно, коли люди, які щохвилини у бою, залишають у своєму серці місце для найсвятішого у нашому житті – діточок. А як раділи дитячим подарункам бійці на «передку»! Свої бліндажі вони прикрасили дитячими малюночками та листами. Раділи щиро, по-батьківськи. За це щастя вони і захищають нашу державу, наш дім та наші родини.
Слава Збройним Силам України!
Ви запитаєте: Чому у Каті позивний «Відьма»?“
Відьма зі старослов’янської мови – «мати, що має знання». А Катя їх має, як і мудрість, силу характеру, розум та велике серце. Отримати статус відьми, як і позивний «Відьма» не так просто. (Бійці ЗСУ бачать точно). Треба володіти знаннями про природу, здоров’я, а особливо про сімейні стосунки. Катя все це має. Вона прокляла агресорів і проклинає , а своїх бійців – побратимів лікує. Тож не випадково у відомій пісні звучать слова: « Все буде так ,враже, як відьма скаже!».
Наша боєць – фронтовий медик Катерина Білоус, за позивним «Відьма» сказала, що гаплик вам «освободители» із «руського мира». Не зволікайте її слів, краще йдіть геть з нашої вишнево-калинової неньки – України.
