Коли розпочалася повномасштабна агресія рф, то Микола Всеволодович разом зі своєю дружиною Юлією Юріївною, до речі, яка досвідчений фармацевт, залишились у Лимані і надавали медичну допомогу прямо на подвір’ї багатоповерхового будинку. Ну, а коли відбулася деокупація Лиманщини, не відмовився від запрошення знову попрацювати хірургом у ЦРБ. До речі, його молодший син, Антон, пішов батьківською стежиною і зараз працює лікарем-анастезіологом у м. Тростянець Сумської області.
Сорок два роки працює у хірургічному відділенні Центральної районної лікарні лікарем-хірургом першої категорії Микола Всеволодович Веремкович. Без перебільшення, за цей час здійснено понад 1000 операцій різних за складністю. І завжди Веремкович залишався на висоті. Він завжди прогресував у своїй професії. Завжди цікавився новинками медицини і впроваджував їх у життя.
Він перший із лиманських хірургів опанував телемедицину. Давав медичні консультації своїм пацієнтам на відстані. Разом зі своїм колегою В. М. Русановим впровадили лапараскопічні операції, котрі проводились завдяки проколам, а не розрізаннями тощо.
Нині він знову у своїй медичній стихії – «ремонтує» людей. Лікує хворих і у відділенні, і проводить прийоми у поліклініці. Словом, людина на своєму місці.
