ЕФЕКТ МАГНУСА ТА СОНЯШНИКА,
опанував Валерій Васильович Лобановський (як на мою думку), тобто блакитно – жовті.
Наші красуні “пантерочки” зіграли на диво красиво. Вони у 1/4 фіналу Кубку України з жіночого футзалу обіграли на власному майданчинку господарок – Житомирську “Академію футзалу” з рахунком 6:3. “Багіра” – це кияночки і лиманочки. З’єднання двох футбольних столиць України жіночого футзалу.
Про Київ всі знають, а про Лиман нагадаю. “Зоря” (Луганськ) – 1972 рік. Чемпіон чемпіонату країни, де в той час грали такі гранди футболу, як “Динамо”, “Шахтар”, “Арарат”, “Нефтчі”, “Пахтакор”, “Кайрат” … далі не буду перелічувати команди, але за моїми мірками – це була найсильніша ліга не тільки у Європі , а й у світі. Прем’єр – ліга Англії зараз серйозна, а у 1972 році – ми б подивилися… би. Так ось до чого я веду, на той час командою із Луганщини керував головний тренер Розщупкін, який народився у Лиманщині.
Тож наші дівчатка “пантерочки” забили шість голів, а саме, Кароліна Краскова відзначилась дублем, а за нею Ліза Зінько теж двічі відзначилась. Потім Анакіна Таня гол забила і Грітченко Настя нагадала про себе. Шість м’ячів на Житомирщині – це вище… самі розумієте чого. Я маю на увазі справжніх вболівальників…
Це все добре. Але у наступні вихідні півфінал зі збірною командою Полтавщини. Наші дівчата нікому і ніколи не здаються і не здаватимуться. Бо вони з Києва і Лиману. Це – сильно. Повірте. Мессі тут просто не проходить. Бо це дівчата з міст Героїв справжніх.
Я хотів ще кілька слів сказати, що лиманці завжди на вістрі футбольних подій.
До речі, Магнуса ефект – це круговерть. Ось Лобановський на цьому і зіграв, бо добре знав математику у школі №1 міста Київ. Зрозуміло? Чи ні. Математично визначив свої дії і закруговертів. Бо він Лобан.
Буквально кілька днів тому відвідали матч Професійної Ліги України з футболу на стадіоні “Динамо” імені Валерія Васильовича Лобановського між “Динамо” і “Кривбасом”. “Динамо” зіграло гідно -4:0.
Але я хочу сказати за Лобановського. Він же грав і за донецький “Шахтар “, хоча корінний києвлянин. Лобановський народився у нашій рідній серцю столиці, а помер на матчі у Запоріжжі у віці 63 роки (6 січня 1939 р. – 13 травня 2002 р). Козерог. Тобто впертий до без тями. Він опанував удар легендарного бразильського гравця Діді, тобто закручений удар з кутового. Це було у 1958 році. Факт на лице.
Валерій Васильович Лобановський увійшов у історію українського футболу ще тим, що у сезоні 1961 року “Динамо”(Київ) стало вперше не московським клубом – чемпіоном країни. Це факт. А у складі, “Динамо” , був Валерій Лобановський (на зріст 187 см. , вага 80 кг.) і… соняшник. А які кручені удари з кутових давав. Особисто я можу по грі Лобановського зрівняти з двома його вихованцями Володимиром Веремєєвим та Віктором Колотовим. Чому? Пояснюю. Володимир Григорович Веремєєв подавав низько м’яч з кутового, а Віктор Михайлович Колотов у падінні забивав голи. Два в одному Лобани. Повірте.
У нинішній національний команді є теж соняшник і теж із “Шахтаря” Прізвище казати? Самі знаєте кого я маю на увазі… Юхима Дмитровича Коноплю. Юхиме, не підводь, справжнього соняшника, бо ти – другий і теж соняшник!
А я особисто сходив на матч “Динамо” – “Кривбас” з машиністом електровозу Південно-Західної залізниці України Андрієм Миколайовичем Кудрявцевим, який працював у славному серцю Лиманському локомотивному депо і слюсарем на “Підйомці” і машиністом електровозу.
Ми з ним були на стадіоні “Динамо” ім. В.В. Лобановського.
Світлини, як-то кажуть, є.
Олександр ПАСІЧНИК.
Нагадаємо: «БАГІРА» – ЗІГРАЄ ГІДНО
