В цей тяжкий час для країни, у спробах ворога знищити нашу автентичність, хочеться популяризувати Україну всіма доступними способами: крізь призму культури, літератури, обрядів, традицій, кулінарії.
Нагадаємо: “Затірка” з Кривої Луки: кулінарний скарб Донеччини.
Давно відомий інтерес до української кухні. Туристичний блог зробив рейтинг найсмачніших кухонь: Україна увійшла у десятку найсмачніших кухонь світу, а у Європі визнана третьою.
Довгий час Криволуцький старостинський округ очолювала Любов Василівна Філоненко. Про неї односельці високої думки, бо ця симпатична жіночка робила все можливе і неможливе для процвітання рідного краю і зростання доброту односельців. Про неї завжди кажуть селяни тільки добре.
Нині Любов Василівна на пенсії і живе на Полтавщині. Але вона не сидить вдома склавши руки, а займається корисною справою. Вона разом з донечкою Юлечкою приймають активну участь у житті громадської громади «Крила».
Вони вирішили потрапити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. І потрапили. Спочатку до обласного, а потім до Національного, який опікується ЮНЕСКО.
Якщо запитати у будь-кого про українські страви, то відразу всі згадають про борщ, вареники, голубці чи холодець.
Зацікавившись темою збереження і відновлення давніх рецептів несподівано на згадку прийшла страва, яку готували її матуся і бабуся. Це – затірка. Підсолене пшеничне тісто, яке не змішують, а розтирають до розміру горошини чи квасолини. Від цього і назва. Її варили в окропі, молоці, або на м’ясному бульйоні.
Бабуся, Пелагея Олексіївна, чимало передала Любові Василівні знань про цілющі трави, про кисіль із шипшини, про хліб спечений на капустяному листі. З усіма рецептами ми вас обов’язково познайомимо. Читайте «Зорю» та «Зоря. інфо». Буде цікаво.
