Раз на тиждень волонтер з Харківщини Дмитро Артемов возить до Лиманської громади хліб. Роздає буханці у Новоселівці, Яровій, Дробишевому, допомагає і жителям Торського та Зарічного, де магазини не працюють через близькість до лінії фронту.
Про волонтерство Дмитра розповідають Суспільне Донбас.
Дмитро Артемов розповідає, до повномасштабного вторгнення про Лиман Донецької області нічого не знав. Та за роки волонтерства, каже, встиг полюбити — за його людей.
“Вивозив бабусю до родичів. Бабуся все життя тут прожила. Вона не могла покинути кішку, собаку. Вона це все позабирала. І така привітна. Каже: “Візьми в мене це, візьми те. А може баночку варення? “. В цьому страшному розбитому місці душевні пориви справжні залишаються”, — згадує волонтер Дмитро Артемов.
Щотижня він везе на прифронтову Донеччину 2200 буханок хліба. Цього разу частину вантажу залишають у гуманітарному хабі у самому Лимані, далі рушають у села та селища громади.
В Дробишевому, куди привезли хлібини, за словами старости Дробишевського округу Валентини Тищенко, наразі залишаються 664 людини.
“Світло, газ, водопостачання — є. Працює амбулаторія. Дітей у нас зараз немає, була примусова евакуація родин з дітьми, тому освітній центр не працює. Працює на території сім магазинів. “Гуманітарка” видається раз на місяць”, — говорить Валентина Тищенко.
“Нормально з продуктами. Ці “гуманітарки” дуже нам допомагають. Що на городі вродило — так цього року половина у людей пропала. Картопля зараз пропадає, все пропадає. Воно ж напевно якась шкода на ґрунт. Ми не можемо навіть тих помідорів виростити”, — ділиться житель Дробишевого Василь.
Хліб у села прифронтової Лиманської громади волонтери доставляють раз на тиждень.
“Зарічне і Торське знаходяться на самій лінії фронту. Там немає ані магазинів працюючих, ані шляхів постачання якихось, як можуть люди заїхати, виїхати. Тому ми це робимо, завозимо хліб, роздаємо людям”, — зазначив Дмитро Артемов.
Нагадаємо: Життя на межі фронту: як мешканці Дробишевого виживають після окупації (Відео)
